В’язень

Словник Бориса Грінченка

В’язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в’язня. К. ЧР. 393.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

/Словник синонімів Караванського/ В'ЯЗЕНЬ-арештант, як ім. ув'язнений.

/Універсальний словник-енциклопедія)/ В'ЯЗЕНЬ-особа, ув'язнена або ін. чином обмежена у правах за політичні, релігійні або ін. переконання, стать чи статус

/Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії./ В'язень сумління (англ. prisoner of conscience) — особа, яку переслідують і часто ув'язнюють за мирне висловлювання своїх політичних поглядів. Цей термін був введений в обіг на початку 1960-х засновником організації Міжнародна амністія британським юристом і правозахисником Пітером Бененсоном.

Першим в'язнем сумління в 1962 р. був названий празький архієпископ Йозеф Беран, який провів 14 років у в'язниці (1949–1963 рр.) за проповідь, що засуджувала комуністичний лад в Чехословаччині. Одним з перших радянських в'язнів сумління в 1962 році був визнаний греко-католицький священик зі Львова Йосип Сліпий, який провів в таборах 18 років і був висланий з СРСР в 1963 році. У 1965 р. він був призначений кардиналом і головою Української греко-католицької церкви.

Найвідомішими в'язнями сумління в Україні були: Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Михайло та Богдан Горині.

/Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії./ Політичний в'язень — особа, що перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, а також спрямоване на примусове лікування, у справі якої є присутньою явна політична складова, наприклад, опозиція до чинної влади. Політичним в'язнем може бути як арештований за звинуваченням у діях політичного характеру, так і за іншими, часто сфальсифікованими, звинуваченнями.

Ілюстрації