В’язальниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
В’язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в’язальниця не зв’яже. К. Псал. 297. Ум. В’язальничка. О. 1861. XI. Св. 64.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
В'ЯЗАЛЬНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до в'язальник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле, Історія радості, 1947, 183).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 796.
Матеріал з Вікісловника
Значення[ред.] жіночий до в'язальник
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Вязальщица
Цікаві факти
Її професія — в’язальниця.
В'ЯЗАЛЬНИЦЯ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ
1.Загальна характеристика професії
