Віщування

Віщува́ння, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВІЩУВА́ННЯ, я, сер. Дія та її результат за значенням віщувати. Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хама в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. — Вража дівчино! — каже, — напророкувала мені лихо! (Марко Вовчок, I, 1955, 54); В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь прочуття, мов лихе віщування(Ольга Кобилянська, II, 1956, 39); Всупереч тим віщуванням проходили грози, А як грозу віщували нам — сонце пекло (Максим Рильський, Троянди.., 1957, 29).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВІЩУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. віщува́ти. Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хима в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. — Вража дівчино! — каже, — напророкувала мені лихо! (Вовчок, І, 1955, 54); В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь прочуття, мов лихе віщування (Коб., II, 1956, 39); Всупереч тим віщуванням проходили грози, А як грозу віщували нам — сонце пекло (Рильський, Троянди.., 1957, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 693. Віщування, ня, с. Предвѣщаніе, пророчество. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 243.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Віщування -я, с. Дія та її результат за знач. віщувати.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Ворожі́ння, ворожба́ — прийоми чи обряди, що наявні в культурах багатьох народів і начебто дозволяють дізнатися майбутнє, пізнати непізнавані людським розумом сторони дійсності тощо.