Вітка

Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).