Вірно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш? Гол. І. 70.