Відвічно

Відвічно, нар. Отъ вѣка, вѣчно. ВІДВІ́ЧНИЙ, а, е. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Віють одвічно солоні вітри (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 64); Одвічно людина прагнула до світла (Знання та праця, 5, 1966, 4). Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави! (Біблія. Пер. І. Огієнка) І починається відвічний бій між сонцем і темними хмарами. (В. Стефаник) Одвічний інстинкт гнав їх [журавлів] з пекучого півдня на болотисті низовини, де щороку вили вони свої кубла. (З. Тулуб) Хай меле млин свою одвічну дерть. (Л. Костенко) Синоніми слова споконвічний, вічний, безвічний, правічний