Вухатий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Сучасні словники
ВУХА́ТИЙ, а, е. Який має великі або довгі вуха. Вухатий ослик розумно поводив очима (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 217); * Образно. Земля прислухається до придорожніх пісень і вухатими соняшниками, і вусатим ячменем (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 540); // З вухами (про шапку). На його голові низько сиділа заяча вухата шапка (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 306).
Ілюстрації
|
|
|
|
