Воріженько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
ВОРІЖЕ́НЬКИ, рідко ВОРОЖЕНЬКИ, ів, мн., нар.-поет. Вороги. Насудяться воріженьки, — Дівка заміж піде (Українські народні ліричні пісні, 1958, 173); Не співає чорнобрива, Кляне свою долю. А тим часом вороженьки чинять свою волю (Тарас Шевченко, I, 1951, 31); Лукія.. заспівала на весь голос: «..Брешіть, брешіть, воріженьки, — я вас не боюся!» (Олесь Донченко, III, 1956, 100).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
