Воробець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Воробець, -бця, м. 1) = Горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. Пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Сучасні словники
Воробець Академічний тлумачний словник
ВОРОБЕЦЬ, бця, чол., діал. Горобець. Воробці.. цвіркали та пищали, мов на дощ (Іван Франко, VII, 1951, 151); Добре стрілив.. Упала одна пташка до землі.. Се був воробець (Ольга Кобилянська, II, 1956, 31).
Воробець . Орфографічний словник української мови
Воробе́ць іменник чоловічого роду, істота
горобець
діал.
Воробець . Словозміна
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | воробе́ць | воробці́ |
Родовий | воробця́ | воробці́в |
Давальний | воробце́ві, воробцю́ | воробця́м |
Знахідний | воробця́ | воробці́, воробці́в |
Орудний | воробце́м | воробця́ми |
Місцевий | на/у воробце́ві, воробцю́, воробці́ | на/у воробця́х |
Кличний | воро́бче | воробці́ |
Ілюстрації
Медіа
Див. також
- Горобцеві , матеріал з Вікіпедії