Волошка

Волошка, -ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки. 2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 116. Ой у мене на городі зацвіли волошки. Нп. б) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 139. 3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Вас. 154. Ум. Волошечка.

Сучасні словники

Матеріал з Вікіпедії

Волошка (Centaurea) — рід трав'янистих рослин родини Айстрових, або Складноцвітих.
Різні джерела надають різну кількість видів, які включає цей рід. Червона книга Донецької області оцінює кількість видів волошки приблизно у 550, з них в Україні — 65 видів. База даних The Plant List наводить список із 687 прийнятих назв видів Centaurea. Глобальна база даних Складноцвітих подає перелік із 734 прийнятих назв видів.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВОЛОШКА, и, жін. Польова трав'яниста рослина із синіми квітками, що росте переважно серед озимих культур. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 352); І знову її [Чайчихи] приморожені очі, наближаючись до вічної пітьми, бачать рухливе золото спілих хлібів, між якими краплинками неба голубіють волошки (Михайло Стельмах, I, 1962, 293);
Квітка цієї рослини. Вся голова в Василини була кругом заквітчана синіми волошками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36).

Словопедія. Орфографічний словник української мови

воло́шка 1 , іменник жіночого роду , квітка
воло́шка 2, іменник жіночого роду, істота , мешканка Волощини; кол. назва мешканок нинішньої Румунії, іст.

Словопедія. Українсько-російський словник

ВОЛОШКА, бот. , василёк.

Словопедія. Універсальний словник-енциклопедія

трав'яниста рослина, поширена переважно у пн. півкулі; суцвіття вел., різнобарвні, зібрані в кошички; в. синя -польовий бур'ян, лікарська рослина.

Словники України on-line. Словозміна

Відмінок	Однина
Називний	Воло́шка
Родовий	Воло́шки
Давальний	Воло́шці
Знахідний	Воло́шку
Орудний	Воло́шкою
Місцевий	на/у Воло́шці
Кличний	Воло́шко