Вовниця

Вовниця, -ці, ж. = Вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21. Вовна — тонка довга шерсть тварин, що використовується в текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назва «вовна» може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші).[1] Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.

У світовій практиці волокна мають різні позначення на етикетках: wool, woll, laine, vune.[2]

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000. — 592 с. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навчальний посібник. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія. — Київ: Либідь, 2000. — 624 с. (рос.) Кравцова М. Е. История культуры Китая. — СПб., 1999. (рос.) Маслов А. А. Китай: колокольца в пыли. Странствия мага и интеллектуала. — М., 2003. Шевчук Л. Т. Китай: соціально-економіко-географічна характеристика / Любов Шевчук. — Львів: Світ, 1999. — 136 с.