Вовкодух
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. О. 1864. ІІІ. 64).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину. —Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами (Вовчок, I, 1955, 131).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=_OZuaaBX9-A
