Вихилясування
Значення у словнику Бориса Грінченка
У словнику Бориса Грінченка слово «вихиляси» подається як іменник у множині зі значенням «вигинання, згинання». Для пояснення автор наводить приклад: «Взявшись у боки, робить вихиляси».
Це слово описує рухи тіла, пов'язані з вигинанням або нахилами.
Значення в сучасних словниках
У сучасній українській мові вихиляси — це примхливі, незвичайні рухи всім тілом під час танцю або ходьби. Слово також може використовуватися для опису химерних рухів і вигинів. У хореографічному контексті його можна пов'язати з різноманітними рухами корпусу, нахилами та вигинаннями, які надають танцю виразності й характеру.
У професійній хореографії (зокрема у лексиконі українського народносценічного танцю) існує чітко регламентований рух вихилясник (відомий також під народною назвою «колупалочка»). [1, 2] Техніка виконання (на прикладі правої ноги): 1. На «раз»: легкий підскок на лівій нозі, а праву зігнуту ногу ставимо вбік на носок (коліно повернуте всередину, п’ятка дивиться назовні). [1] 2. На «два»: ще один легкий підскок на лівій нозі, а праву ставимо в ту ж точку, але вже на каблук (п’ятку) — носок дивиться вгору і назовні. [1] 3. На «три» — «чотири»: праву ногу підтягуємо до щиколотки опорної ноги й робимо швидкий потрійний притуп (переступання з ноги на ногу на місці). [1] Після цього рух дзеркально повторюється з лівої ноги. Руки при цьому зазвичай тримають на поясі, а корпус залишається підтягнутим, хоча голова може грайливо повертатися в бік робочої ноги.