Витішити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ви́тішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.