Витребля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. витребити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. І. 65. О. 1862. І. 64.
