Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Нп. Як зачав сікти мечем, висік триста п’ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587.
