Вилюднювати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер. Лебед. у. 2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.