Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. Хоч би бичем, а не ціпилном, одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати. Г. Барв. 315.
