Видіти

Ви́діти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ВИ́ДІТИ, джу, диш, недок., діал. Бачити. Розповідають люди, що виділи на власні очі [машину], і не можуть нахвалитися (Іван Франко, II, 1950, 38); Виділа я, що на нашому полі Гарне в цім році вродилося жито (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 105).(Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 388.) ВИ́ДІТИ джу, диш, недок., розм. Те саме, що ба́чити(Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ) видіти Ви́діти. Бачити. На такі погляди згодити ся не можу. Я не хотів би видіти наших людий дерунами та посіпаками (Б., 1895, 2, 2); Ось і видите, добрі люди, яка рго в тих часах була мудрість паньска, яка вдячність паньска за хліб і сіль (Кміц., 1908, 59-60); Без помочи друкованого слова ціла та діяльність не може обійти ся. Тож видимо й в Швайцариї, що там є часописи спілкові і книжки учені і популярні для аґітациї - і всі ті друковані письма виховують людий в засадах спілкових і боронять спілки перед нападами ворогів (Товариш, 1908, 98); Аби наші читачі виділи, які гарні доми побудували собі швайцарскі спілки, подаємо тут кілька образків тих будинків (Товариш, 1908, 100); Цілий 1885рік тягнеть ся та страшна боротьба між одними а другими. Вкінці Українці, видячи, що дальше пожитє з кацапами неможливе, виключають галабурдників з товариства (24. цьвітня 1886 р.) (Сімович, 1908, 508)// порівн. бук. діал. видіти - бачити; пол. widzieć - бачити, baczyć, книжн. - дивитися, звертати увагу; рос. видеть - бачити. Уви́діти, ви́діти Побачити. Тут світив місяць ясно, як уднину, і вона увиділа світ. Увиділа гори, як їх бачила з полудня, небо, що було засіяне святими зорями (Коб., Некультурна, 79) // див. видіти.(Словопедія)

Ілюстрації