Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети грядки. Шух. І. 164. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин. Константиногр. у.
