Велетень

Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді як правда в пораді. Ном. № 5827.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Цікаво знати

Сучасні словники

Велетень Академічний тлумачний словник

ВЕЛЕТЕНЬ, тня, чол.

1. Величезного зросту і сили людина в народних повір'ях і легендах. — Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах (Іван Франко, VI, 1951, 29); // Людина, що виділяється серед інших дуже великим ростом. У дверях уже показався велетень латиш Август Штейн (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 216); Дементія бентежив цей велетень, що весь час мовчав, наче йому ще змалку одібрало мову, і не спускав з нього очей та гвинтівки (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 35).

2. перен. Предмет або істота, що своїми розмірами значно переважає інші подібні предмети, істоти. Колись невеличкі, замлілі дубки, кленки, бересточки, липи тепер визирали такими здоровенними, такими пишними велетнями, гордо, аж під хмарами (Панас Мирний, IV, 1955, 16); «Запоріжсталь» — завод-велетень, гордість радянських п'ятирічок (Остап Вишня, I, 1956, 327); — Я впіймав сома! Сома впіймав! ..Але.. вусатий велетень зробив раптом різкий рух і... — Ой! Держіть його! Держіть! (Олесь Донченко, VI, 1957, 89).

3. перен. Про людину, яка зробила або робить щось надзвичайне, що вимагає великих здібностей, праці, мужності, великого напруження сил. Зневажуваний ворогами, він [народ] подарував світові велетня Франка (Максим Рильський, III, 1956, 41); // чого. Людина, надзвичайно видатна в певній галузі. Такі велетні сцени, як М. Л. Кропивницький та М. К. Заньковецька з їх геніальною грою, були незрівнянними пропагандистами великих революційно-демократичних ідей (Минуле українського театру, 1953, 136).

Велетень . Українсько-російський словник

ВЕЛЕТЕНЬ

= велет

великан; великанша; исполин, гігант

Велетень . Словник синонімів

ВЕЛЕТЕНЬ

ВЕЛЕТ гігант, титан, колос, неї. ломус, флк. вернигора, вернидуб, вернивода; (одноокий) міт. циклоп; (науки) геній.

Велетень . Словник синонімів Полюги

ЕЛЕТЕНЬ

(той, що виділяється ростом) велет, богатир, книжн., підсил.: гігант, колос, фолькл. вирвидуб, вернигора.

Велетень . Орфографічний словник української мови

Ве́летень

іменник чоловічого роду, істота

Велетень . Словозміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	ве́летень	ве́летні
Родовий	ве́летня	ве́летнів
Давальний	ве́летневі, ве́летню	ве́летням
Знахідний	ве́летня	ве́летнів
Орудний	ве́летнем	ве́летнями
Місцевий	на/у ве́летневі, ве́летні, ве́летню	на/у ве́летнях
Кличний	ве́летню	ве́летні