Вапно

Вапно. См. Вапна. вапно

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Вапно Cм. вапна.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВАПНО, а, сер. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 144).

Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змішуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно застосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Загальна хімія, 1955, 294).

«Словники України on-line»

вапно́ – іменник середнього роду

________________________________________ відмінок однина множина називний вапно́ родовий вапна́ давальний вапну́ знахідний вапно́ орудний вапно́м місцевий на/у вапні́ кличний вапно́*

[1]

вапно іменник середнього роду

Словник української мови

Вапно а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та ін¬ших карбонатних порід. Я мусив обминати цілі гори різнородного грузу, балок, вапна і каміння (Коцюб., 11, 1955, 402); Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144). Гашене вапно — будівельне вапно, яке готують змі¬шуванням негашеного вапна з водою. Гашене вапно за¬стосовується в різних галузях народного господарства (Хімія, 7, 1956, 86); Негашене (палене) вапно — вапно, не розведене водою; Хлорне вапно — гашене вапно, насичене хлором, яке застосовують для дезинфекції, очищення води і т. ін. Хлорне вапно являє собою білий порошок з різким запахом. (Заг. хімія, 1955, 294).

Орфоепічний словник української мови

Вапно вапно вапно сущ., кол-во синонимов: 1 • известь (15)

Орфоепічний словник української мови

вапно вапно -а/, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід. •• Га/шене вапно/ — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою. Негаше/не (па/лене) вапно/ — вапно, не оброблене водою. Хло/рне вапно/ — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.

Орфоепічний словник української мови

вапно вапно ва́пно "известь", см. ва́па I.

Матеріал з Вікісловника

Морфологічні та синтаксичні властивості Іменник. Корінь: -- Семантичні властивості Значення 1. мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід ◆ немає прикладів застосування. Усталені словосполучення, фразеологізми • гашене вапно • негашене вапно (палене вапно) • хлорне вапно Споріднені слова • зменш.-пестливі форми: • іменники: • прикметники: • дієслова: • прислівники:

ТЛУМАЧ

ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка

РІДНА МОВА

ВАПНО известь, разг. извёстка гашене вапно — гашёная известь, пушонка

Матеріал з Вікіпедії

Вапно́ — оксид кальцію — СаО. Сингонія кубічна. Вид гексоктаедричний. Густина 3,3. Твердість 3-5. Безбарвний (у шліфах). Знайдений лише у вапнистих породах з лав Везувію. Розрізняють: • вапно кременисте (зайва назва доломіту), • вапно гашене; гідратне (гідроксид кальцію) Са(ОН)2 • вапно негашене (оксид кальцію) СаО. • вапно гідравлічне. Див. також • Список мінералів • Вапнякове молоко • Вапняк Література • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "вапно" євроарено європеїзовано єно єхидно Іванно ігноровано ігуано ідентифіковано ідеологізовано їжджено ізольовано ікебано іконо ілюміновано ілюстровано імітовано іменовано імплементовано імпортовано імпровізовано імунізовано

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Гаси́ть – 1) (огонь) гаси́ти, погаси́ти, вгаша́ти, вгаси́ти, вига́шувати, ви́гасити, згаша́ти, згаси́ти. [Ви́гасила жар на ву́гілля]; 2) (известь) розпуска́ти вапно́, люсува́ти. Гашё́нный (об извести) розпу́щене, люсо́ване вапно́. И́звесть, Извё́стка, минер. – ва́пна (-ни), ва́пно́. • Гасить -весть – ва́пно́ люсува́ти, гаси́ти, (неточно) розпуска́ти. • -весть гашеная – ва́пно́ люсо́ване, га́шене, попелу́[ю́]ха, попілну́ха. • -весть (раствор с песком) – зали́ва, чаму́р (-ру). • Богатый -тью – вапни́[я́]стий. Кипе́лка – (негашенная известь) нерозве́дене (нелюсо́ване) ва́пно́, -на ва́пна. Комово́й – грудко́вий, (из мелких комьев) дрібко́вий, (из больших комьев-глыб) брила́стий. • -вая известь – грудкова́ ва́пна, -ве́ ва́пно́; ва́пна (ва́пно́) гру́дкою, грудка́ми. • -вая соль – грудкова́, брила́ста сіль (р. со́ли), (мельче) дрібкова́ сіль, сіль дрі́бками. Нега́шеный – нелюсо́ваний. • -ная известь – нелюсо́вана ва́пна, нелюсо́ване вапно́. Перега́шивать, перегаси́ть – зага́шувати, позага́шувати, погаси́ти (напр., усі́ лямпи́, свічки́). • -ть известь (ещё раз) – розпуска́ти (розпусти́ти) на́ново (зно́ву) вапно́ (ва́пну), перелюсо́вувати, перелюсува́ти вапно́ (ва́пну). Погаша́ть, погаси́ть – гаси́ти, погаси́ти, згаша́ти, згаси́ти, загаша́ти, загаси́ти (во множ. позага́шувати), туши́ти, потуши́ти що. • -си́ть огонь – погаси́ти (загаси́ти) сві́тло. • -си́ть пожар – погаси́ти (загаси́ти) поже́жу (пожа́р). • -ша́ть чувство совести, чести – пригаша́ти (приглу́шувати) сумлі́ння, почуття́ че́сти. • -ша́ть известь – розпуска́ти, розпусти́ти ва́пно. • -ша́ть долги – спла́чувати, сплати́ти борг, поспла́чувати, поплати́ти борги́, (гал.) умо́рювати, умори́ти борги́. • Пога́шенный – пога́шений, зга́шений. • -ный долг – спла́чений борг, (гал.) умо́рений довг. Гасить – гаси́ти (гашу́, га́сиш); гасить известь – розпуска́ти вапно́. Известь – ва́пна, -ни, вапно́, -на́; и. жженая – па́лене вапно́. Белильный – білило́вий; • б. (относящ. к свинц. белил) – блейвасо́вий; • б. (относящ. к белению) – біли́льний; • б. (относящ. к цинковым белилам) – цинквасо́вий; • б. завод – біля́рня; • б. известь, хлорная – хлоро́ве вапно́; • б. фабрика, текст. – бліха́рня. Гашенная известь – люсо́ване вапно́. Известь – вапно́; • и. белильная – в. хлоро́ве; • и. воздушная – в. повітряне́; • и. гашеная, пушонка – в. люсо́ване; • и. гидравлическая – в. гідравлі́чне; • и. едкая, негашеная – в. їдке́; • и. жженая – в. па́лене; • и. жирная – в. масне́; • и. тощая – в. пісне́; • и. хлорная – в. хлоро́ве; • известь гасить – люсува́ти вапно́. Пушонка, гашеная известь – вапно́ люсо́ване. Ва́пна, вапно́ – известь. Вапно́ па́лене – известь жженная. ва́пна, -ни (ж. р.) і ва́пно, -на, -ну (н. р.) Ва́пна, -ни, ж. и ва́пно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157. Ва́пно. См. Вапна.

Люсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.

• Белильная известь — хлоро́ве вапно́.
• Известь — вапно́, -на́; И. белильная — хлорове́ вапно́.
• Хлорный — хло́рний; Х. известь — хло́рне вапно́; Х. олово — чотирихлора́к ци́ни.

Въѣ́сться = уїсти ся. — Вапно уїло ся в руки. С. Ш.

Словари и энциклопедии на Академике

вапна вапна -и, ж. Те саме, що вапно.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

вапно

-а, с. Мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням карбонатних порід. •• Гашене вапно — будівельне вапно, що його готують змішуванням негашеного вапна з водою. Негашене (палене) вапно — вапно, не оброблене водою. Хлорне вапно — гашене вапно, оброблене простою речовиною хлору, що його застосовують для дезінфекції, очищення води і т. ін.

Викисловарь

Морфологические и синтаксические свойства вапно Существительное, неодушевлённое, средний род. Корень: --. Произношение • МФА: ед. ч. [], мн. ч. []

Ілюстрації

[staryj-sambor.all.biz ]

[goods.marketgid.com]

[sumy.all.biz ]

Медіа

Процес гасіння вапна негашеного комового (паста).