Бієць
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БОЄ́ЦЬ, бійця, чол.
1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307).
2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102).
3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості:
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка
і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. БОЄ́ЦЬ, бійця, чол. 1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307). 2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102). 3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 63.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• борець — рця/, ч. 1) Той, хто бореться (у 1 знач.), б ється з ким небудь. || Спортсмен, що займається боротьбою. 2) Той, хто бере участь у боротьбі (у 2, 3 знач.), бореться за що небудь … Український тлумачний словник • 2борець — [боре/ц ] рц а/, ор. рце/м, м. (на) рце/в і/боурц у/, мн. боурц і/, боурц і/ў … Орфоепічний словник української мови • 3борець — (той, хто бореться за здійснення чого н.), боєць, (с)поборник … Словник синонімів української мови • 4борець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
