Біглий

Біглий, -а, -е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

БІ́ГЛИЙ а, е, заст.

Який утік від когось або від чогось.

    Біглий хлоп ти, бидло, а не козак, – спалахнув архімандрит. (З. Тулуб)

У знач. ім. бі́глий, лого, ч.; бі́гла, лої, ж. Утікач, утікачка.

    Троянці з біглими змішались. (І. Котляревський)
    Ви передержанці! – заревів писар, – ви передержуєте біглих? Десяцькі! шукайте скрізь, .. поки знайдеться Левко. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Див. також

• Буц
• Утікач(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. К., 1907—1909. Т. 1. С. 60.

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 томах. Том 1, 1970. Стор. 174.