Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. МВ. І. 145. Бучні були свачини. НВолын. у. Бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. НВолын. у. Ум. Бучненький.