Бунт

І. Бунт, -ту, м. 1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.). 2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. КС. 1882. VII. 282. Ум. Бунтик, бунтичок.

ІІ. Бунт, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. Бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУНТ 1, у, чол. Стихійне повстання, заколот. Мезентій їх тіснить.., На чинш, нікого не пускає, Готові зараз бунт піднять (Іван Котляревський, I, 1952, 211); Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили... (Панас Мирний, II, 1954, 115); Хто хоч трохи знайомий з історією Південної Америки, той знає, що страйки, бунти і заколоти в країнах цього материка.. бувають часто (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 7); * Образно. Він хоче придушити в собі несподіваний бунт думок, що його викликав робітник-сусіда(Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 6). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 256. Коментарі (0) БУНТ 2, а, чол. Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів. Укладають тютюн в бунти зразу ж після зв'язування (Технічні культури, 1956, 389).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Бунт I, -ту, м. 1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.). 2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. КС. 1882. VII. 282. Ум. бунтик, бунтичок. Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

БУНТ 1, у, ч. Стихійне повстання, заколот. Мезептій їх тіснить… На чинш. нікого не пускає. Готові зараз бунт піднять (Котл., I, 1952, 211); Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили…(Мирний, II, 1954, 115); Хто хоч трохи знайомий з історією Південної Америки, той знає, що страйки, бунти і заколоти в країнах цього материка.. бувають часто (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 7); * Образно. Він хоче придушити в собі несподіваний бунт думок, що його викликав робітник-сусіда (Шиян, Магістраль, 1934, 6). БУНТ2, а, ч. Зв’язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів. Укладають тютюн в бунти зразу ж після зв’язування (Техн. культ., 1956, 389). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 256. I. Бунт, ту, м. 1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.). 2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. КС. 1882. VII. 282. Ум. Бунтик, бунтичок. II. Бунт, ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 110 - 111.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

БУНТ БУНТ (нем. Bund, от binded - вязать). 1) восстание, возмущение, мятеж. 2) кипа однородных товаров. 3) связка струн. 4) пук фитильной веревки, длиною до 25 саженей. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н., 1910. БУНТ 1) связка, кипа, пачка, куча (пеньки, табаку, хлеба в кулях, сложенных кучей); б. белки = 20 шкур.; 2) б. - возмущение; 3) б. - продольная стена градирн. строения. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф., 1907. БУНТ нем. Bund, от binden, вязать. а) Кипа однородных товаров. б) Связка струн. с) 25 саженей фитильной веревки. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д., 1865. бунт I. бунта, мн. бунты, м. [нем. Bund – союз]. Стихийное восстание, мятеж. Бунт заключенных (против тюремнойвласти). Кулацкий бунт (направленный против коллективизации сельского хозяйства). Пугачевский бунт(прежнее пренебр. обозначение революционного движения, возглавлявшегося Пугачевым). II. бунта, м. [от нем. Bund – вязанка] (спец.). 1. Связка, пачка, кипа. Пенька, табак в бунтах. 2. Сложенный вштабели товар в мешках. 3. Связка кожи, канатов. 4. Длинные кучи, в которые складываются для временноюхранения овощи и сахарная свёкла (обыкновенно возле заводов); 5. Кипы прессованного сена, сложенныеособым образом на открытом месте. Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007. бунт

а, м. (польск. bunt < нем. Bund союз). 1. Стихийное восстание, мятеж. Поднять б. Бунтовать — 1) производить б., участвовать в бунте; 2) подстрекать к бунту (бунтовать народ); 3) разг. протестовать, упорно не соглашаться. Бунтовщик — участник бунта. Бунтарь — неспокойный, всегда протестующий человек, призывающий к решительным действиям.

а, мн. бунты, ов, м. (< нем. Bund связка, охапка). 2. Связка, кипа. Товар в бунтах. 3. Сложенный в штабеля товар. Бунтовой — относящийся к бунту, бунтам. Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык, 1998.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Бунт (від пол. Bunt, від нім. Bund — з'єднання, союз, зв'язка) — масовий прояв непокори проти встановленого порядку й влади, що виражається у фізичній та, іноді, кривавій формі. Візуальна або вербальна демонстрація непокори без застосування фізичної сили — бунтарство, як, наприклад, епатажна поведінка митців андеграунду. Особа, яка бере участь у бунті — бунтівник. Крім того, бунт має й інші значення. Наприклад, є таке поняття як цивільний бунт, запропоноване Інститутом Альберта Ейнштейна[1]. Ненасильницький бунт — цивільний бунт, що включає в себе загальне заперечення законності даного режиму, масові страйки, великі демонстрації, припинення економічної активності, загальна відмова від політичної співпраці. Відмова від політичного співробітництва може включати в себе акції державних службовців та непокору армії і поліції. На заключних етапах, зазвичай створюється паралельний уряд. У разі успіху шляхом громадянського бунту можна домогтися повалення існуючого режиму протягом декількох днів або тижнів, на відміну від тривалої боротьби, яка може затягнутися на місяці й роки. В результаті громадянського бунту повалені лідери зазвичай бувають змушені залишити країну.