Бувалець

Бувалець, -льця, чол.

Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті. — Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами у той край, про який чував лиш від бувальців... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141).

Бувати (бути) в бувальцях — багато в житті бачити, зазнавати. Я, щоб ви знали, провідав того світа — був, як то кажуть, у бувальцях (Марко Вовчок, VI, 1956, 260);