Бубна

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУБНА 1, и, жін., карт. Масть у гральних картах, позначувана червоним ромбиком, а також карти цієї масті. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 244. Коментарі (0) БУБНА 2: ▲ Вибити бубну (бубни) кому, вульг. — побити кого-небудь. — Ходім, голубчику, — сіпнув юнака за рукав Кирило Сидоренко, — я тобі виб'ю таку бубну, що дядькові закажеш (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 173). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 244.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Бубна, -ни, ж. = ґуля. Черном.

Ілюстрації

Цікаві факти Матеріал з Вікіпедії Бубна (або рідше дзвінка) — червона масть в колоді карт у вигляді ромбів. У преферансі та деяких інших іграх бубнова масть вважається третьою по порядку мастей в колоді: вино, трефа, бубна, чирва. У бриджі вона друга за порядком: трефа, бубна, чирва, вино. У Франції в XV ст. ця масть позначалася зображенням серпа місяця, а пізніше символізувала один з найголовніших предметів лицарського ужитку — прапор або герб. На старовинних німецьких картах XVI ст. бубнова масть позначалася зображенням левів. На пізніших німецьких картах з'явилося зображення дзвоників — аденофор. У Росії XVIII ст. ця масть називалася дзвінки, боти. Дуже рідко в російській мові XVIII століття уживалася назва цієї масті, прямо запозичена з французької мови, — каро́ (квадратний, чотирикутний). Коди символу масті при наборі тексті Юнікод — U+2666 і U+2662 ♦ ♢ HTML — ♦ (або ♦) і ♢ ♦ ♢