Братчик

Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. І. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) Чуб. ІІІ. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862, IX. 47. 3) Членъ Січі. Понаходило таки чимало братчиківсічовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мв. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. См. Братік, братко, брат. 5) Братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.