Боротати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Боротати, -таю, -єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
