Божество
Зміст
Словник Грінченка
Божество, -ва, с. Божество. К. МХ. 10. Ольга тепер здавалась йому божеством. Левиц. Пов. 284.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БОЖЕСТВО, а, сер.
1. Те саме, що бог. Своїм головним божеством східні слов'яни вважали творця блискавок (Історія УРСР, I, 1953, 36).
2. заст. Про предмет захоплення і шанування. [Милевський:] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка, II, 1951, 33).
Універсальний словник-енциклопедія
БОЖЕСТВО
- в християнській теології назва, вживана для окреслення натури Бога (напр., б. Христа); 2. синонім бога, шанованого в політеїстичних релігіях.
Боги́ (божества́) (від лат. deus — «бог») — міфічні надприродні сутності, яким зазвичай, але не завжди, люди приписують суттєву владу, вклоняються, вважають святими або священними, віддають їм належну повагу та шану. Слово «бог» у стародавніх індоєвропейських мовах вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сутність, яка надає певні блага, добро. В стародавні часи богами називали як сили природи (дощ, сонце, місяць) так і людей (царів, богатирів, мудреців), тобто ті сутності, які дають людям ті чи інші блага. Разом з тим, вже у стародавні часи, після появи єдинобожжя, його прихильники твердили, що єдиним джерелом благ може бути лише суще в цілому, життя, яке так само, як і його створіння може і повинно розглядатися як унікальна особа, Творець Всесвіту, Сущий (староєвр. Яхве), Божество (староєвр. Елогім).
Іноземні словники
Oxford dictionary
divinity noun (plural divinities) [mass noun]
- 1the state or quality of being divine:
Christ’s divinity
- [count noun] a divine being; a god or goddess:
busts of Roman divinities
- (the Divinity) God.
deity noun (plural deities)
- a god or goddess (in a polytheistic religion):
a deity of ancient Greece
- [mass noun] divine status, quality, or nature:
a ruler driven by delusions of deity
- (usually the Deity) the creator and supreme being (in a monotheistic religion such as Christianity):
she raised her head as if appealing to the Deity presiding over the church
- a representation of a god or goddess, such as a statue or carving:
also on show is a bronze falcon deity Origin: Middle English (denoting the divine nature of God): from Old French deite, from ecclesiastical Latin deitas (translating Greek theotēs), from deus 'god' 2the study of religion; theology: a doctor of divinity
Cambridge dictionary
divinity
- [U] the state of being a god:
How can you be a Christian and dispute the divinity of Jesus?
- [C] a god or goddess
OneLook Dictionary
divinity
- The state or quality of being divine.
- Divinity The godhead; God. Used with the.
- A deity, such as a god or goddess.
- Godlike character.
- Theology.
- A soft white candy, usually containing nuts.
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Боги набувають різних подоб, але часто зображуються у вигляді людини або тварини. Надання богам будь-якої конкретної форми іноді вважається богохульством. Зазвичай боги безсмертні. Часто вважається, що вони мають розум, інтелект, бажання та емоції подібно до людей. Їм приписують такі руйнівні природні явища як блискавка, повінь, буревій, вважають, що вони є розпорядниками кожного аспекту життя людини (на кшталт народження чи потойбічного життя). Деяких богів вважають вершителями часу та долі, укладачами людського закону та етики, остаточним мірилом цінностей та поведінки, зодчими та творцями Землі, та навіть цілого Всесвіту. Боги зазвичай невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в потойбічних, віддалених або ізольованих і святих місцях, на кшталт небес, пекла, неба, підземного світу, морських глибин, високих гір, непрохідних лісів, або в надприродних чи божественних сферах. Часом з'являються людям, але, головним чином, проявляються через свої діяння. Деяким правителям, наприклад, римським імператорам, або імператорам Японії вклонялися як божествам за життя, в той час у багатьох культурах правителів та інших видатних або святих людей починають вважати божествами після смерті. У багатьох культурах вважають, що правителі походять від богів.
