Богун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Сучасні словники
богу́н «жердина для сушіння ри՝ би»
Ілюстрації
|
|
|
