Богувати

Богувати, -гую, -єш, гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. І. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ., 302.

ую, уєш, недок., заст. Бути богом. — Чорний і білий боги не жили в згоді і раз на рік, на святого Купала, бились за те, кому богувати (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 234); — І дідько хотів богувати! — сміливо поглянули економісти на Солуху 

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}