Богила
Богила, -ли, ж. = Бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Зміст
Академічний тлумачний словник
БУГИЛА́, рідше БОГИЛА́, й , жін., бот. (Anthriscus). Трав'яниста рослина з родини зонтичних із солодким стеблом. І твій барвіночок хрещатий Заріс богилою (Тарас Шевченко, I, 1951, 384); А на другий день у бур'яні Шевченко будує з бугили та коров'яків курінь (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 193).
Медичний словник
БУГИЛА (рос. купырь, кервель) — Anthriscus.
Росте на території України як бур'ян. В листі міститься анетол, який придає запах анісу. Містить багато вітаміну А. Листя зрізають ще до цвітіння і вживають як приправу до салатів, овочевих та м'ясних страв, кладуть в соуси та юшки, в поживні пюре.
Навесні, в період бідний на вітаміни, бугила, як і кріп, перша пряна зелень. Вона холодостійка. Якщо посіяти її в різні строки, крім грудня і січня, то врожай можна знімати всю зиму.
У науковій медицині різні види бугили застосовуються при висипах, захворюванні залоз, приливах крові, а в народі — при недостатньому травленні.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
https://www.youtube.com/watch?v=1tDbmKMIW2A
http://fito.kosiv.info/uk/narodna-medycyna/dykorostuchi-roslyny/21-bugyla.html