Блювати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44.