Блудство
Блудство, а, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство.; Грішили, горівкою п’янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 218/72.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЛУ́ДСТВО, а, сер., заст. Те саме, що блуд. Вони зробили гріх, блудство (Словник Грінченка).
БЛУ́Д, у, чол., заст. Статева розпуста. Я думаю, нам варто прочитати, що роблено в Ізраїлі такому, хто блуд чинив з поганськими жінками (Леся Українка, III, 1952, 74); Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 237).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
БЛУ́ДСТВО, а, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство (1); Грішили, горівкою п’янчили, блуцтво провадили (2).
Словник синонімів української мови
БЛУ́ДСТВО.
Розпуста (розпусний спосіб життя), розпутство, розпущеність, розпуст розм., безпутство розм., безпуття розм.; блуд заст., блудство заст. (статева). — Тисячу разів гірша розпуста є між багачами, між панами, але ми не бачимо її, вона прикрита шовками, заслонена завісами (Мирослав Ірчан); Заробітків нема, а грошики пропили, чорт-ма, от вони, нічого робить, і схиляються на усяке самовольне розпутство (О. Стороженко); Якщо для одних секс став своєрідним спортом, то інші бачать у статевій розпущеності форму протесту проти суспільного регресу (з журналу).
Іноземні словники
Български синонимен речник (2013)
БЛУ́ДСТВО, бг.
1. същ. — блудничество, разврат, безнравственост, поквара, порочность.
2. същ. — проституция, проститутско държание.