Биндюк

Биндюк, -ка, м. = Чміль. Вх. Пч. II. 26.

Сучасні словники

Словник української мови за ред. І. К. Білодіда

ЧМІЛЬ, чмеля́, ч., діал. Джміль. Ігор почув якесь дзижчання, наче над головою крутився великий чміль (Донч., V, 1957, 78); Ящірка шурхнула в нору, чміль пролетів, муравки трудяться й трудяться невтомно (Гончар, Тронка, 1963, 183); *У порівн. Громада чмелем загула, У дзвони задзвонили (Шевч., II, 1963, 160).

◊ Уби́ти чмеля́ див. убива́ти1; Чмелі́в слу́хати — те саме, що Джмелі́в слу́хати (див. джміль). Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Кв.-Осн., II, 1956, 208); [Герасим:] Ану! чув? Чи чмелів слухаєш? [Кнур:] Чмелів, чмелів… Загули вони в мене, як рій той (Мирний, V, 1955, 86).

Ілюстрації

Джерела та література

Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 52—61.