Билиця

Билиця, -ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч. 2) = Билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. L 211. 3)Билиця, бувальщина (російське «быль, былина»[1]) — коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БИЛИ́ЦЯ, і, жін. Те, що було в дійсності; бувальщина. Не шкодить Такую річ і записать. Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать (Тарас Шевченко, II, 1953, 249); Казка була йому [Чіпці] не вигадкою, а билицею (Панас Мирний, I, 1949, 142); Оповідач невтомний, дід Наум. — Розповідав билиці й небилиці (Максим Рильський, Вибр., 1937, 32).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

: