Бездиханний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Бездиханний, -а, -е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах [1]
БЕЗДИХА́ННИЙ
Який не дихає; мертвий.
Під ним [платком] лежала вже не Олена Іванівна, а бездиханний труп з страшно витріщеними очима... (Панас Мирний) Щодня вранці Митько з завмираючим серцем входив у хлів, чекаючи побачити свого вихованця холодним і бездиханним. (О. Донченко) Після того, як тіло стає бездиханним, воно руйнується і розчиняється в біосфері. (із журн.)
Ілюстрації
Медіа
У Кременчуці на зупинці громадського транспорту знайшли бездиханне тіло молодого чоловіка