Барвінець

Барвінець, -нця, м. = Барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Нп. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. ІІІ. 301. Вінець-барвінець. Вѣнокъ изъ барвінку. Грин. III. 524.

Барвінок

Vіnca L. (лат. vіncere — перемагати, названо так за вічнозелене листя або лат. vіncіre — обвивати — за гнучкі розгалужені стебла) — рід багаторічних трав і напівкущів родини барвінкових (Apocynaceae). Сланкі гіллясті пагони, які укорінюються, створюють щільний покрив на ґрунті. Рід включає 7 видів, на території країн СНД — 6 видів, зокрема в Україні — 3 види. Лікарське і декоративне значення має Б. малий — Vіnca mіnor L. (лат. mіnor, us — менший). Росте в широколистяних лісах Прибалтики, Білорусії, Молдови та України. Заготівлю сировини проводять на Півдні України і в Молдові.

Загальний опий

Вічнозелений напівкущ 10–30 см завв. Кореневище шнуроподібне, розгалужене, горизонтальне 50–70 см завд., розташоване на глибині 15 см, з пучками ниткоподібних коренів у вузлах. Стебла двох типів: генеративні — з укороченим міжвузлям, 30–35 см завв. і вегетативні — горизонтальні, з подовженим міжвузлям 100–150 см завв., гіллясті, які укорінюються у вузлах. Листки супротивні, короткочерешкові, еліптичні, гострі, тупі, з цілими краями, блискучі, шкірясті, голі, зверху зелені, знизу сіруваті, 35 см завд., 1,5–2,5 см завш. Квітки поодинокі, на квітконіжках, по довжині однакових з листками або довших. Чашечка зрослопелюсткова, з ланцетоподібними, тупими голими лопатями 2,5–4 мм завд., у кілька разів коротша за трубочку. Віночок трубчастолійкоподібний, темно-блакитний, у діаметрі 18–25 мм, з 5 плоскими, зрізаними на верхівці, оберненотрикутними лопатями відгину; у зіві між лопатями розвинуті складки, які мають вигляд кишень. Пиляки прилягають до рильця, сховані в трубці віночка, овальні, 4 мм завд., у 2 рази довші за розширену частину коротких тичинок. Нитки тичинок широкі, майже округлі, чашоподібноувігнуті, при основі звужені й колінчасто вигнуті; розширений на верхівці зв’язник відігнутий до маточки, на спинці у верхній частині опушений білими волосками, які стирчать. Плоди — циліндричні, трішки серповидно вигнуті, загострені дволистівки, з численним насінням. Насіння довгасте, циліндричне, горбкувате. Цвіте у травні; в окремі роки у липні–серпні спостерігається повторне цвітіння. Плодоносить у червні. Плоди утворює рідко у невеликій кількості.

Фармакологічні властивості барвінку

Барвінок використовують при лікуванні таких хвороб: артеріальної гіпертензії, невротичного стану, аритмії, вегето-судинні проблеми. Також він знімає спазми судин, підвищує тонус матки і діурез. У народній медицині його використовують як спеціальний засіб для чищення та зупинки крові. Настоянки і відвари слід робити і приймати, якщо у вас: ревматизм, цинга, діарея, лихоманка, болять зуби, довго кашляєте, безпліддя. Ще він легко справляється з лікуванням туберкульозу, усуває спазми мозку. Ефективно діє при лікуванні невриту лицевого нерва і поліневриту. І якщо у вас проблеми зі шкірою обличчя, то вам слід просто вмиватися відваром барвінку.

Важливо! Народна медицина - це добре, але дотримуйтесь порад лікаря при лікуванні ваших захворювань. І не займайтеся тривалим самолікуванням.

Українська міфологія

Барвінок — символ шлюбу, життєстійкості, вічності; символ дівоцтва, молодості, єднання вічного життя людей з небесним царством Предків. Існує припущення, що колись барвінок був священною рослиною підземного божества, господаря потойбіччя.

Барвінок — символ переходу людини з одного стану в інший — народження, шлюб, смерть, тому ця рослина використовується у багатьох народних обрядах.

У фольклорних пісенних текстах барвінок: а) посилають дівчину по барвінок, бо вже близько її весілля; б) вінок із барвінку наробив жалю — розлучив молоду із рідним батьком. Його форма вже сама говорить за себе: це хрест чи перехрестя.

Барвінок, посаджений на могилах, — вічна пам’ять про померлого, а квітучий барвінок — освідчення в коханні. Барвінок — найголовніше зілля для весільних вінків. Не даремно кажуть: «Стелися, барвінку, аби любов з любов’ю зустрілась».