Ім’я
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Ім’я́, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім’я. Ном. № 2525.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІМ'Я, імені та ім'я, сер. 1. Особиста назва людини, що дається їй після народження. — Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Панас Мирний, III, 1954, 274); — Ой, лихо, Романочку, — зітхнула і довірливо поглянула на парубка. Не помітила, як і назвала його ніжним ім'ям (Михайло Стельмах, I, 1962, 350);
- Від імені кого, чого — за чиїм-небудь дорученням, проханням.
Від імені нашого «літературного комітету» звертаюся до Вас з великим проханням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 199);
- В ім'я кого, чого — заради кого-, чого-небудь; на честь когось, чогось.
«Все в ім'я людини, для блага людини» — цьому девізові підпорядкована вся діяльність партії і Радянської влади (Комуніст України, 11, 1966, 50);
- Власне ім'я ;
- Іменем кого, чого, чиїм — на підставі влади кого-, чого-небудь, чийогось авторитету.
Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море сльоз і крові, А сирот іменем Христовим Замордували, розп'яли... (Тарас Шевченко, II, 1953, 33);
- Імені кого, чого — названий на честь, у пам'ять кого-, чого-небудь.
Школа імені їв. Франка;
- На ім'я: а) особистою назвою (а не прізвищем).
Словаки вже запросто кликали його на ім'я як свого односельчанина (Олесь Гончар, III, 1959, 322); б) (кого, чиє) призначений, адресований кому-небудь. Просила б я тебе, мамочко, щоб ти мені прислала на ім'я Корейво записку, аби він мені видав деякі ноти (Леся Українка, V, 1956, 30). 2. уроч., рідко. Те саме, що назва 1; найменування. Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки, — І легіон ім'я йому (Іван Франко, XIII, 1954, 85); Яке глибоке щастя — жить, Буть гідним імені людини. Народу й людськості служить! (Максим Рильський, III, 1961, 166).
- Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами — говорити прямо, не прикрашаючи нічого, не добираючи слів і висловів, які пом'якшують що-небудь.
[Назар:] А зобов'язання треба брати не в кабінеті, а з нами, тут... [Скарбун:] Ви відповідаєте за свої слова? [Назар:] Я називаю речі їх іменами (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 15). 3. з означ., рідко. Те саме, що слава; репутація. — Ви, каже [майор], з'явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем (Олесь Гончар, III, 1959, 294); Не псувати доброго імені.
Словники ABBYY Lingvo
ім'я - імені та ім'я, с. 1) Особиста назва людини, що дається їй після народження. || рідко. Прізвище. 2) уроч., рідко. Те саме, що назва 1); найменування. 3) У системах обробки інформації – символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів. (особиста назва людини та тварини), і[й]мення, наймення, найменування, назвисько; кличка (у тварин)
Універсальний словник-енциклопедія
ІМ'Я у логіці вираз, який позначає у судженні суб'єкт чи іменну частину присудка і співозначає ознаку предмета, комплекс його рис. М'Я імення, ймення, наймення; поет. імено; (прибране) псевдонім, г. псевдо; (речей) назва, назвище, р. назвисько, сов. найменування; П. слава, репутація, популярність, авторитет, зап. імідж.
Іноземні словники
Oxford dictionary
Name (noun)
- a word or set of words by which a person or thing is known, addressed, or referred to:
my name is John Parsons Köln is the German name for Cologne
- a famous person:
the big race will lure the top names
- [in singular] a reputation, especially a good one:
the school has gained a name for excellence
- (in the UK) an insurance underwriter belonging to a Lloyd’s syndicate.
(verb) [with object]
- give a name to:
hundreds of diseases had not yet been isolated or named
- [with object and complement]:
she decided to name the child Edward
- identify correctly by name:
the dead man has been named as John Mackintosh
- give a particular title or epithet to:
she was named as Student of the Year
- mention by name:
the sea is as crystal clear as any spot in the Caribbean you might care to name
- appoint (someone) to a particular position or task:
he was named to head a joint UN-OAS diplomatic effort British (of the Speaker) mention (a Member of Parliament) by name as disobedient to the chair and thereby subject to a ban from the House.
- specify (a sum, time, or place) as something desired, suggested, or decided on:
the club have asked United to name their price for the striker (adjective) [attributive]
- (of a person or product) having a well-known name:
specialized name brands geared to niche markets
OneLook Dictionary
Name NOUN:
- A word or words by which an entity is designated and distinguished from others.
- A word or group of words used to describe or evaluate, often disparagingly.
- Representation or repute, as opposed to reality: a democracy in name, a police state in fact.
- A reputation: has a bad name.
- A distinguished reputation: made a name for himself as a drummer.
- An illustrious or outstanding person: joined several famous names for a photograph. See Synonyms at celebrity.
TRANSITIVE VERB: named, nam·ing, names
- To give a name to: named the child after both grandparents.
- To mention, specify, or cite by name: named the primary colors.
- To call by an epithet: named them all cowards.
- To nominate for or appoint to a duty, an office, or an honor. See Synonyms at appoint.
- To specify or fix: We need to name the time for our meeting.
ADJECTIVE: Informal Well-known by a name: a name performer. IDIOMS:
- in the name of
- By the authority of: Open up in the name of the law!
- For the reason of; using as a reason: grisly experiments performed in the name of science.
- to (one's) name
- Belonging to one: I don't have a hat to my name.
ETYMOLOGY:
- Middle English, from Old English nama; see n-men- in Indo-European roots
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
За даними Укрдержреєстру 2013 дітей найчастіше називали іменами:
- жіночими: Анастасія, Софія, Анна, Вікторія, Вероніка, Яна, Соломія, Злата, Марта, Юлія, Марія, Ольга, Христина, Дарина, Діана, Катерина, Дарія, Олександра.
- чоловічими: Павло, Олег, Олександр, Максим, Святослав, Денис, Владислав, Юрій, Богдан, Іван, Володимир, Дмитро, Петро, Артем, Арсен, Ярослав, Назарій, Матвій, Андрій, Тимофій.
Найдавніші імена людей у всіх народів — це просто прізвиська, які давали їм оточуючі. Як правило прізвисько відображало характерну особливість людини, яка відрізняла її серед інших — Швидкий, Веселий, Кривоніс, Мила і т. д. Також відомо, що в минулому у багатьох народів прийнято було давати людині декілька імен — одне при народженні, інше — коли людина ставала дорослою, крім того імена могли змінюватись, коли людина здійснювала певний вчинок (добрий чи поганий) або займала нове положення у суспільстві. Цікаво також, що дитині могли давати як ім'я яке означає гарну якість (щоб людина мала цю якість коли виросте) так і погану (щоб дитину не чіпали злі духи).
