Ікло

Ікло, -ла, с. Клыкъ. Як піймав вовк іклом за хвіст, так і роспоров хвіст. Черк. у. ІКЛО, а, сер.

1. Зуб між різцями й передкорепевими зубами в кожній половині верхньої та нижньої щелеп людини й ссавців. Потомились вівчарки.. На довгий червоний язик, що звиса між іклами, сідають мухи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322); Підійшло страшне вусате страховисько, нагнулося, бородате, трохи що не до очей і витріщило білі ікла (Яків Качура, II, 1958, 11); * Образно. Рояль хрипить, безсило клацає жовтими іклами клавіатури (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 143).