Єдність

Єдність, -ности, ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности. Мир. ХРВ. 87.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Є́ДНІСТЬ, ності, жін. ЄДНІСТЬ, ності, ж. 1. Тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність. Єдності, яка б робила нас із кволих навіть одиниць незламною силою, потребуємо й ми... (Коцюб., І, 1955, 171); Сила партії в єдності і монолітній згуртованості її лав (Ком. Укр., 3, 1960, 42).

2. Поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку. Керуючись ленінським принципом єдності теорії і практики, партія повинна розглядати захист і творчий розвиток марксизму-ленінізму як свій найважливіший обов'язок (Резол. XXII з.., 1961, 27); У нашому літературознавстві існує програмова вимога розглядати художні твори у єдності змісту й форми (Рад. літ-во, 1, 1961, 42).

^ Надфразна єдність - єдине структурно-семантичне ціле, що складається з ряду речень, а іноді й кількох абзаців, організованих лексичними, граматичними та інтонаційними засобами; Фразеологічна єдність - стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний неподільний на складові частини вислів.

3. Схожість, цілковита подібність. Єдність поглядів Я. Маркса і Ф. Енгельса пронизує всі їх праці - і ті, що вони писали разом, і ті, що готувалися ними окремо (Укр. іст. ж., 6, 1960, 3).

4. Спільність чого-небудь, зосередженість чогось у одному місці і т. ін. Основу етнічної спільності народності насамперед становить єдність її мови (Нариси з діалектології.., 1955, 12); Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство.. пов'язують російський і український народи (Рильський, III, 1956, 84).

Ілюстрації