Відмінності між версіями «Рана»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Академічний тлумачний словник української мови тлумачить це слово як - 1. Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь. — І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани... (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); Соломія напоїла Остапа, оглянула й обмила його рану (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 359); В руці в нього довга гирлига,.. ріжки з перепаленим синім каменем і дьогтем-первачком — мастити рани худобі та собі (Михайло Стельмах, I, 1962, 43)* Образно. Стояла важка липнева задуха.. Земля порепалась, і з її ран виглядає порване, пошматоване коріння вутлих стеблин (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 193);  * У порівняннях. Ще й досі в серці, наче рана, солодке ім'я те Оксана... (Володимир Сосюра, II, 1958, 375).
Ра́на (лат. vulnus, eris n., τραυμα) це наслідок травми з порушенням цілісності покривів з або без пошкодження прилягаючих тканин.
+
▲ Відкрита рана див. відкритий.
класифыкація
+
♦ Кипить (кипіла) кров на ранах див. кипіти; Роз'ятрювати (роз'ятрити) рану (рани) — спричинити біль, кровотечу. Щоб не роз'ятрювати ран під час руху, Скиба попросив прибинтувати йому руки до грудей (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 420); Хоч до рани клади те саме, що Хоч до рани прикладай (приклади) (див. прикладати). [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани, а як замкнула от у сей свининець, то стала як перекупка лайлива (Леся Українка, II, 1951, 195).
За механізмом утворення:
+
*різані (vulnus incisum) — нанесені ковзаючим рухом тонкого гострого предмета (ширина рани більша за глибину)
+
*колоті (vulnus punctum) — нанесені предметом з невеликим поперечним перерізом (глибина рани більша за ширину)
+
*колото-різані — нанесені гострими предметами з ріжучими краями,
+
*рвані (vulnus laceratum) — унаслідок перерозтягнення тканин,
+
*укушені (vulnus morsum) — нанесені зубами тварин або людини (не обов'язково внаслідок укусу),
+
*рубані (vulnus caesum) — нанесення важким гострим предметом,
+
*розтрощені (vulnus conquassatum) — характеризуються роздавлюванням і розривом тканин,
+
*забиті (vulnus contusum) — від удару тупим предметом з одночасним ударом навколишніх тканин,
+
*скальповані — з повним або майже повним відокремлеленням клаптя шкіри,
+
*операційні, або хірургічні (vulnus operativum seu chirurgicum) — утворені під час хірургічної операції.
+
*отруєні — містить отруту, що потрапила в рану як результат укусу тварин чи людської діяльності
+
*комбінована: рвано-укушена, колото-різана тощо
+
  
Вогнепальна рана — (vulnus sclopetarium) — від вогнепальної зброї або уламків боєприпасів вибухової дії,:
+
2. перен. Сильне переживання, душевний біль, страждання. Любов єдиная моя, Що нею жив я ввесь, — Найтяжча рана се моя, Болить іще (Іван Франко, XIII, 1954, 145); Маруся почала говорити.. Виливалося все, що зібрав гіркий досвід, чому навчили муки розчаровання [розчарування] і відсутність надій. Розкривала всю свою душевну рану, плакала, скаржачися, голубкою воркуючи (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265); Якщо досі, до приїзду Надії, доля чоловіка її не дуже тривожила, то зараз наче на душі рана відкрилась (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 52);
 +
//  Те, що найбільше непокоїть, турбує кого-небудь. Не чіпайте самих болючих ран села, бо ви не лікар! — в сірих очах Мірошниченка недобре темніють голубі краплини моря... (Михайло Стельмах, II, 1962, 141).
 +
♦ Незагоєна (незагойна) рана див. незагоєний і незагойний; Розворушувати (розворушити, роз'ятрювати, роз'ятрити і т. ін.) рану [в серці (душі)] торкатися в розмові того, що завдає душевного болю, моральних страждань. Соломія сиділа неподалік від Оксани, витирала краєчком хустки заплакані очі. Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, згадавши Гордія (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 35); Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз'ятрив незагойну рану в серці старенького (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 194); Сердечна рана див. сердечний.
  
Kульові:
+
3. тільки мн., перен. Матеріальна і моральна шкода, заподіяна кому-, чому-небудь. Ще йшли запеклі бої з фашистами, а Комуністична партія вже закликала радянський народ заліковувати рани, заподіяні війною (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 25).
*кулями невеликої швидкості (<700 м\с);
+
*кулями великої швидкості (>700 м\с);
+
*відламкові (осколочні);
+
*стрілоподібними елементами;
+
*кульками;
+
*вторинними відламками (при попаданні кулі в тверді тканини — кістки);
+
*мінно-вибуховими пристроями;
+
 
+
За забрудненістю:
+
*чисті;
+
*умовно чисті;
+
*умовно інфіковані;
+
*інфіковані.
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 18:58, 15 жовтня 2018

Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. Ранка, ранонька, райочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови тлумачить це слово як - 1. Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь. — І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани... (Тарас Шевченко, II, 1953, 336); Соломія напоїла Остапа, оглянула й обмила його рану (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 359); В руці в нього довга гирлига,.. ріжки з перепаленим синім каменем і дьогтем-первачком — мастити рани худобі та собі (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); * Образно. Стояла важка липнева задуха.. Земля порепалась, і з її ран виглядає порване, пошматоване коріння вутлих стеблин (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 193); * У порівняннях. Ще й досі в серці, наче рана, солодке ім'я те — Оксана... (Володимир Сосюра, II, 1958, 375). ▲ Відкрита рана див. відкритий. ♦ Кипить (кипіла) кров на ранах див. кипіти; Роз'ятрювати (роз'ятрити) рану (рани) — спричинити біль, кровотечу. Щоб не роз'ятрювати ран під час руху, Скиба попросив прибинтувати йому руки до грудей (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 420); Хоч до рани клади — те саме, що Хоч до рани прикладай (приклади) (див. прикладати). [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани, а як замкнула от у сей свининець, то стала як перекупка лайлива (Леся Українка, II, 1951, 195).

2. перен. Сильне переживання, душевний біль, страждання. Любов єдиная моя, Що нею жив я ввесь, — Найтяжча рана се моя, Болить іще (Іван Франко, XIII, 1954, 145); Маруся почала говорити.. Виливалося все, що зібрав гіркий досвід, чому навчили муки розчаровання [розчарування] і відсутність надій. Розкривала всю свою душевну рану, плакала, скаржачися, голубкою воркуючи (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265); Якщо досі, до приїзду Надії, доля чоловіка її не дуже тривожила, то зараз наче на душі рана відкрилась (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 52); // Те, що найбільше непокоїть, турбує кого-небудь. — Не чіпайте самих болючих ран села, бо ви не лікар! — в сірих очах Мірошниченка недобре темніють голубі краплини моря... (Михайло Стельмах, II, 1962, 141). ♦ Незагоєна (незагойна) рана див. незагоєний і незагойний; Розворушувати (розворушити, роз'ятрювати, роз'ятрити і т. ін.) рану [в серці (душі)] — торкатися в розмові того, що завдає душевного болю, моральних страждань. Соломія сиділа неподалік від Оксани, витирала краєчком хустки заплакані очі. Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, згадавши Гордія (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 35); Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз'ятрив незагойну рану в серці старенького (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 194); Сердечна рана див. сердечний.

3. тільки мн., перен. Матеріальна і моральна шкода, заподіяна кому-, чому-небудь. Ще йшли запеклі бої з фашистами, а Комуністична партія вже закликала радянський народ заліковувати рани, заподіяні війною (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 25).

Ілюстрації

Index.jpeg Ioplyuolyuolyoupypuypioyuipyiupypyipypyipypii.jpg 544.jpg Rana.jpg

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "код_5VzhaZck56A" видео для сервиса "youtube".

Див. також

http://minecraft-ru.gamepedia.com/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%B0

Джерела та література

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BD%D0%B0

Зовнішні посилання

http://academic.ru/dic.nsf/eng_rus/266641/%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0