Доброта

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тлумачення слова

Словник Бориса Грінченка

Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.

ДОБРОТА, и, жін. Чутливе, дружнє ставлення до людей. Не шукай красоти, а шукай доброти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 116); Сміялися з його незграбного вигляду, але любили.. за його доброту (Іван Франко, II, 1950, 217); // Привітність, ласка, прихильність. Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446); Скільки мудрості в поглядах на життя, скільки людяності, доброти в серці [Оленчука]. Сусіди йдуть до нього з своїми клопотами, і він.. кожному чимось порадить, допоможе (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 351).


Вікіпедія

Доброта: Доброта — чутливе, дружнє ставлення до людей.[1] Доброта — село у повіті Прахова в Румунії. Доброта — місто (поселення) в Чорногорії, підпорядковане общині Котор. Доброта — радянський художній фільм 1977 року. Доброта — автомобілебудівне холдингове підприємство, Дрогобич, Україна. Доброта — благодійний фонд, Донецьк, Україна.

Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000

Ударение: доброта́ ж. Отвлеч. сущ. по значению прил.: добрый (1,2).

Шпаргалочка

Доброта – це прояв всього хорошого , що є в кожній людині. Наскільки він прихильний моральності, настільки і високий його особистісний рівень як людину доброго, чуйного і благородного.

Про доброту

Здебільшого, доброта зароджується в кожному з нас ще з самих ранніх років життя. Радіючи батьківської любові, оточуючим природних красот і теплим сонячним променям, ми формуємо у своєму серці самі добрі і щирі почуття. Ми готові любити весь світ і бути його часткою. Проте з часом проблеми, негаразди, цинічне оточення починає виховувати в людині негативні прояви, готові заступити найсвітліші сторони його характеру. Але якщо в душі живе любов, якщо у свідомості тверді справжні цінності, то і вчинки стануть відбуватися виключно добрі.

Прояв доброти помітно буквально у всьому. Це турбота про рослини, тварин і навколишнього середовища, щире співпереживання людям, готовність прийти на підмогу. По-справжньому добра людина завжди допоможе літньому перехожому, втішить плач дитини, зупинить хулігана, який псує рослини або міське майно. Небайдуже ставлення до подій – один з найбільш явних ознак істинної доброти. Така людина ніколи не пройде повз потребують допомоги, що не самоусунеться від проблем оточуючих.

Доброта проявляється в сімейних і дружніх відносинах. Розцінюючи любов батьків лише як можливість отримання подарунків, залишаючись при цьому егоїстичним споживачем, не можна вважатися доброю людиною. Використовуючи у власних цілях дружбу, не варто претендувати на звання моральної особистості. Абсолютна щирість, людяність і безкорисливість – це не тільки важливі якості будь-якої людини, але і його впевнена, гідна дорога в справжнє життя.

Медіа

Див. також

Добро

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.
  3. Вікіпедія
  4. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000
  5. Шпаргалочка