Добро

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Добро, -ра, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Ном. № 4900. Добра твого (Боже) язик переказати не може. Чуб. ІІІ. 17. За мов добро штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Г.-Арт. (О. 1861. III). Стали паниляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. Макс. (1819). 75. Мн. Добра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. К. Бай. 28. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. Нп. В добрі ся не чує. З тебе добра не буде. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде. Ном. № 2907.

Сучасні словники

Добро - 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін.

Не доводити до добра — бути причиною неприємних наслідків.

У (в) добрі із сл. жити, рости і т. ін. — у сприятливих матеріальних умовах.

Щоб йому (їй, їм) добра не було! — уживається як лайка для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь.

2) у знач. присудк. сл., розм. Про задоволення, що його хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин і т. ін.

3) Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей і т. ін.; майно.

4) ірон. Про щось погане, недоброякісне, незначне і т. ін.

5) у знач. присл. добром, розм., рідко. Без сперечань, за згодою; по-доброму.

6) Дозвіл, згода на що-небудь. Давати добро.

Ілюстрації

Є 33.jpg Є 34.jpg Є 35.jpg Є 36.jpg Добро.jpg
Dobro.jpg KzlkPmqQcZQ.jpg XSkAnktGj8g.jpg Добро1.jpg

[[Категорія::Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎]]

Медіа

Джерела та література

Зовнішні посилання