Відмінності між версіями «Гадюка»
(→Література) |
|||
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Гадюка | + | ==Словник Грінченка== |
| − | + | '''Гадюка''', '''ки''', ж. | |
| + | * Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. | ||
| + | * Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. | ||
| + | * Употребляется какъ бранное слово. Ум. '''Гадючка'''. | ||
| + | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | 1. Отруйна змія з плескатою головою у вигляді трикутника. Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить ( | + | ===[http://sum.in.ua/s/ghadjuka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| − | // | + | '''ГАДЮ́КА''', и, ж. |
| + | 1. Отруйна змія з плескатою головою у вигляді трикутника. ''Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить'' (Гл., Вибр., 1957, 100); ''Над самою дорогою перелетів лелека з гадюкою в дзьобі'' (Ю. Янов., І, 1958, 351); * У порівн. ''Цупке коріння спліталось у клубки й повзло по горах, немов гадюки'' (Коцюб., II, 1955,110); // у знач. присл.'''гадю́кою'''. Як гадюка; утворюючи зигзаги, кільця. ''Вузькоколійка гадюкою звивається між стовбурами лісових велетнів'' (Донч., II, 1956, 70). | ||
| + | 2. ''перен., зневажл''. Про злу, підступну людину. ''Ростуть мої близняточка, А я утішаюсь. І з лютою гадюкою Я знову кохаюсь'' (Шевч., І, 1951, 543); ''Хто видав нашу мученицьку таємницю? Яка гадюка заповзла в наш гурт?'' (Збан., Єдина, 1959, 86); // Уживається як лайливе слово. [Олекса:] ''Не козак ти''[Сербин], ''не лицар! Ти гадюка, злодій ти!'' (Вас., III, 1960, 17); — Чортові дуки-гадюки [брати Петра] … Череду корів мають, а брата нещасного морять голодом (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 71). | ||
| + | '''Гадю́ку ви́годувати''' — виплекати, випестувати злу, невдячну людину. [Xарко:] ''Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже…'' (Мирний, V, 1955, 142). | ||
| − | + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53395/356937.html Фразеологічний словник української мови]=== | |
| − | + | '''Закида́ти(пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку''' на кого і без додатка. Натяками зачіпати, ображати кого-небудь. Се так на мене '''закидала''' (Одарка) '''гадючку''', а я... наче мені невтямки (Марко Вовчок); Здається і дружить, а '''гадючку пустив''' (Укр. присл.). | |
| − | + | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9 Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник] === | ||
| + | |||
| + | '''Гадю́ка —''' | ||
| + | 1) (зменшено-пестли¬ве та іронічне — '''гадю́чка'''; маля га¬дюки — '''гадя́''', '''гадюченя́, гадюча́'''; збільшене — '''гадю́чище'''; збірне — '''гадю́ччя''') = '''га́дина''' (ч. гад; також лайливі; збірне — '''га́ддя''') = '''змія́''' (зменшене — '''змі́йка'''; збільшене лай¬ливе — '''змію́ка''') — отруйний змій з плескатою головою у вигляді трикутника; у народній уяві — збір¬ний образ чогось поганого, брид¬кого («З ним зайтися, то так, як на гаддя наступити»); у переносному розумінні — зневажливо про злу, підступну людину; уживається та¬кож як лайливе слово (проклина¬ють: «Гадина б тобі до очей скочи¬ла!»; у Т. Шевченка: «Скверний гаде, Куди ти лізеш? Схаменись!»); народна символіка гадюки досить широка; тварина виступає уособ-ленням злості, люті («Кинувся на мене, як гадина», «Гадина в його словах дихає», «Сичить, як гадина під кущем», «В’ється, як гадина»), облесливості, лукавства («Гадяча їдь в його словах»), небезпеки («Звився, як гадюка»), невдячності («Вигріти собі гадину за пазухою», «Не грій гадюки в пазусі, бо вку¬сить»), обмови, пліткарства («Ах ти, гадючий язику!»), недобрих но¬вин («Іде гадюка дорогою, по до¬розі в’ється, Прийшла вістка до панів, що панщина врветься», у Т. Шевченка: «Червоною гадюкою несе Альта Вісті, Щоб летіли крю¬ки з поля Панів-ляшків їсти»), жи¬вучості («Гадину січи, а кусні ся мечуть»); за народними вірування¬ми, гадюки, як і всі плазуни, нале¬жать до нечистих сил; з гадюки ви-ростають чорти; усі гади на день Чесного Хреста ховаються на зиму до своїх схованок, а тому небез¬печно цього дня йти до лісу; гадю¬ка дуже шкідлива, особливо по́лоз,про цю її особливість згадується у «Слові о полку Ігоревім»; за її зни¬щення відпускається сім тяжких гріхів; убити гадюку — це ніби сім літургій прослухати; заклинання на злих плазунів відоме з найдавнішого часу (див. ще вуж); з гадюки нібито постає змі́й (див.) — з такої, що сім літ не чує ані людського го¬лосу, ані дзвону, тоді в неї вирос¬тають крила, і вона стає змієм; за легендою, гадюка постить 40 днів і ночей, поки не скине своє ли-новище (колишнє «сволочь» від «зволікати»; слово стало згодом лайливим); у зв’язку з живучістю гадюки усталилися вірування в її лікувальні властивості (звідки на¬зва деяких рослин — гадю́чий проску́рець, гадю́че зі́лля, гадю́чник, змії́ний ко́рінь); гадючим линови-щем лікували хворі очі, зуби, лихо¬манку; від укусів гадюки лікували замовляннями, наприклад: «На мо¬рі, на лукомор’ї стоїть купа, на тій купі лежить гадюка, я тую гадюку посічу, порубаю і щиреє серце за¬мовляю»; змія, гадюка символізує суперницю, розлучницю (в І. Котляревського — «Нагріла в пазусі га¬дюку»). Гадюку як не грій, вона все одно вкусить (М. Номис); Не бити гадюки, то не взяти її в руки (при¬слів’я); Простий, як свиня, а лука¬вий, як гадюка(приказка); Підлес¬лива людина — гадюка під квітами (приказка); Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить (Л. Глібов); Чужими руками добре гада ловити (М. Но-мис); А під тим каменем да люта змія лежить (П. Чубинський); фра¬зеологізми: '''гадю́ку ви́годувати''' — виплекати, випестувати злу, не¬вдячну людину; '''закида́ти (пуска¬́ти) гадю́чку''' — говорити кому-небудь злі, ущипливі слова або роби¬ти неприємності (кажуть: «Здаєть¬ся, і дружить, а гадючку пустив»); | ||
| + | 2) '''бі́ла змія́''' — символ чудодійної сили, здатної робити людину не¬видимкою або такою, що може бачити недоступне; за повір ям, як¬що у білої змії відрізати голову і покласти їй у праве око горошин¬ку, то виросте чарівний стручок: хто носитиме його при собі, той стане невидимий, а хто з’їсть — почне розуміти мову птахів; якщо ж убити білу змію, старшу над усіма зміями, натопити з неї сала, а потім вимазати цим салом очі, то людина зможе бачити заховані під землею скарби. | ||
| + | |||
| + | ===[https://dictionary.cambridge.org/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/viper Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus]=== | ||
| + | |||
| + | '''Viper''' noun [ C ] | ||
| + | |||
| + | '''UK''' /ˈvaɪ.pər/ '''US''' /ˈvaɪ.pɚ/ | ||
| + | ''' | ||
| + | a small poisonous snake''' | ||
| + | |||
| + | LITERARY '''a very unpleasant person who you cannot trust''': | ||
| + | |||
| + | ''When I started my new job, I didn't realize that I was walking into a nest of vipers. | ||
| + | '' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гадюка 1 18112017.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гадюка 2 18112017.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гадюка 3 18112017.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гадюка 4 18112017.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Медіа== |
| − | + | {{#ev:youtube|rkci4qfCsPk}} | |
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | ==Цікаві факти== |
| + | * В деяких народах гадюк навіть вважають священними, такі наприклад храмові куфії на острові Пенанг. Їх спеціально звозять у зміїний храм, розвішують на деревах. Місцеві жителі вважають гадюк хранительками домашнього вогнища. | ||
| + | * Сушене м’ясо гадюки-щитомордника користується попитом серед китайських і японських гурманів. Застосовується вона також і в народному цілительстві. | ||
| + | |||
| + | ==Література== | ||
| + | * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 264. | ||
| + | * Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 11. | ||
| + | * Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 124-126. | ||
| + | * Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus | ||
| + | * Науково-популярний журнал Пізнавайка | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 13:01, 18 листопада 2017
Словник Грінченка
Гадюка, ки, ж.
- Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266.
- Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19.
- Употребляется какъ бранное слово. Ум. Гадючка.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГАДЮ́КА, и, ж. 1. Отруйна змія з плескатою головою у вигляді трикутника. Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить (Гл., Вибр., 1957, 100); Над самою дорогою перелетів лелека з гадюкою в дзьобі (Ю. Янов., І, 1958, 351); * У порівн. Цупке коріння спліталось у клубки й повзло по горах, немов гадюки (Коцюб., II, 1955,110); // у знач. присл.гадю́кою. Як гадюка; утворюючи зигзаги, кільця. Вузькоколійка гадюкою звивається між стовбурами лісових велетнів (Донч., II, 1956, 70). 2. перен., зневажл. Про злу, підступну людину. Ростуть мої близняточка, А я утішаюсь. І з лютою гадюкою Я знову кохаюсь (Шевч., І, 1951, 543); Хто видав нашу мученицьку таємницю? Яка гадюка заповзла в наш гурт? (Збан., Єдина, 1959, 86); // Уживається як лайливе слово. [Олекса:] Не козак ти[Сербин], не лицар! Ти гадюка, злодій ти! (Вас., III, 1960, 17); — Чортові дуки-гадюки [брати Петра] … Череду корів мають, а брата нещасного морять голодом (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 71). Гадю́ку ви́годувати — виплекати, випестувати злу, невдячну людину. [Xарко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже… (Мирний, V, 1955, 142).
Фразеологічний словник української мови
Закида́ти(пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку на кого і без додатка. Натяками зачіпати, ображати кого-небудь. Се так на мене закидала (Одарка) гадючку, а я... наче мені невтямки (Марко Вовчок); Здається і дружить, а гадючку пустив (Укр. присл.).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник
Гадю́ка — 1) (зменшено-пестли¬ве та іронічне — гадю́чка; маля га¬дюки — гадя́, гадюченя́, гадюча́; збільшене — гадю́чище; збірне — гадю́ччя) = га́дина (ч. гад; також лайливі; збірне — га́ддя) = змія́ (зменшене — змі́йка; збільшене лай¬ливе — змію́ка) — отруйний змій з плескатою головою у вигляді трикутника; у народній уяві — збір¬ний образ чогось поганого, брид¬кого («З ним зайтися, то так, як на гаддя наступити»); у переносному розумінні — зневажливо про злу, підступну людину; уживається та¬кож як лайливе слово (проклина¬ють: «Гадина б тобі до очей скочи¬ла!»; у Т. Шевченка: «Скверний гаде, Куди ти лізеш? Схаменись!»); народна символіка гадюки досить широка; тварина виступає уособ-ленням злості, люті («Кинувся на мене, як гадина», «Гадина в його словах дихає», «Сичить, як гадина під кущем», «В’ється, як гадина»), облесливості, лукавства («Гадяча їдь в його словах»), небезпеки («Звився, як гадюка»), невдячності («Вигріти собі гадину за пазухою», «Не грій гадюки в пазусі, бо вку¬сить»), обмови, пліткарства («Ах ти, гадючий язику!»), недобрих но¬вин («Іде гадюка дорогою, по до¬розі в’ється, Прийшла вістка до панів, що панщина врветься», у Т. Шевченка: «Червоною гадюкою несе Альта Вісті, Щоб летіли крю¬ки з поля Панів-ляшків їсти»), жи¬вучості («Гадину січи, а кусні ся мечуть»); за народними вірування¬ми, гадюки, як і всі плазуни, нале¬жать до нечистих сил; з гадюки ви-ростають чорти; усі гади на день Чесного Хреста ховаються на зиму до своїх схованок, а тому небез¬печно цього дня йти до лісу; гадю¬ка дуже шкідлива, особливо по́лоз,про цю її особливість згадується у «Слові о полку Ігоревім»; за її зни¬щення відпускається сім тяжких гріхів; убити гадюку — це ніби сім літургій прослухати; заклинання на злих плазунів відоме з найдавнішого часу (див. ще вуж); з гадюки нібито постає змі́й (див.) — з такої, що сім літ не чує ані людського го¬лосу, ані дзвону, тоді в неї вирос¬тають крила, і вона стає змієм; за легендою, гадюка постить 40 днів і ночей, поки не скине своє ли-новище (колишнє «сволочь» від «зволікати»; слово стало згодом лайливим); у зв’язку з живучістю гадюки усталилися вірування в її лікувальні властивості (звідки на¬зва деяких рослин — гадю́чий проску́рець, гадю́че зі́лля, гадю́чник, змії́ний ко́рінь); гадючим линови-щем лікували хворі очі, зуби, лихо¬манку; від укусів гадюки лікували замовляннями, наприклад: «На мо¬рі, на лукомор’ї стоїть купа, на тій купі лежить гадюка, я тую гадюку посічу, порубаю і щиреє серце за¬мовляю»; змія, гадюка символізує суперницю, розлучницю (в І. Котляревського — «Нагріла в пазусі га¬дюку»). Гадюку як не грій, вона все одно вкусить (М. Номис); Не бити гадюки, то не взяти її в руки (при¬слів’я); Простий, як свиня, а лука¬вий, як гадюка(приказка); Підлес¬лива людина — гадюка під квітами (приказка); Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить (Л. Глібов); Чужими руками добре гада ловити (М. Но-мис); А під тим каменем да люта змія лежить (П. Чубинський); фра¬зеологізми: гадю́ку ви́годувати — виплекати, випестувати злу, не¬вдячну людину; закида́ти (пуска¬́ти) гадю́чку — говорити кому-небудь злі, ущипливі слова або роби¬ти неприємності (кажуть: «Здаєть¬ся, і дружить, а гадючку пустив»); 2) бі́ла змія́ — символ чудодійної сили, здатної робити людину не¬видимкою або такою, що може бачити недоступне; за повір ям, як¬що у білої змії відрізати голову і покласти їй у праве око горошин¬ку, то виросте чарівний стручок: хто носитиме його при собі, той стане невидимий, а хто з’їсть — почне розуміти мову птахів; якщо ж убити білу змію, старшу над усіма зміями, натопити з неї сала, а потім вимазати цим салом очі, то людина зможе бачити заховані під землею скарби.
Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus
Viper noun [ C ]
UK /ˈvaɪ.pər/ US /ˈvaɪ.pɚ/ a small poisonous snake
LITERARY a very unpleasant person who you cannot trust:
When I started my new job, I didn't realize that I was walking into a nest of vipers.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- В деяких народах гадюк навіть вважають священними, такі наприклад храмові куфії на острові Пенанг. Їх спеціально звозять у зміїний храм, розвішують на деревах. Місцеві жителі вважають гадюк хранительками домашнього вогнища.
- Сушене м’ясо гадюки-щитомордника користується попитом серед китайських і японських гурманів. Застосовується вона також і в народному цілительстві.
Література
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 264.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 11.
- Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 124-126.
- Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus
- Науково-популярний журнал Пізнавайка
