Відмінності між версіями «Копитки»
(Створена сторінка: '''Копитки́, -ків, '''''м. мн. ''= '''Копитень. ''' Категорія:Ко) |
(Додано ілюстрації, медіа, посилання на споріднені слова, на словник, цікаві факти) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Копитки́, -ків, '''''м. мн. ''= '''Копитень. ''' | '''Копитки́, -ків, '''''м. мн. ''= '''Копитень. ''' | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Копитки́, -ків, '''''м. мн. ''= '''Копитень. ''' // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копитень.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копитки 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копитки.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| onbTZmj3qqs}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | '''Копитняк європейський''', '''копитняк звичайний''' (Asarum europaeum L.; народні назви — волосняк, підгорішник, підкопитник тощо) — рослина родини хвилівникових — Aristolochiaceae. Назва рослини — «копитник», напевно, походить від схожості листків із формою кінського копита. | ||
| + | |||
| + | Ефірна олія, в якій міститься евгенол, використовується в зуболікувальній практиці, а також у парфумерії. Отруйні всі органи рослини, особливо кореневище й корені, в яких містяться отруйні речовини азарон, діазарон та інші. Особливо токсичний копитняк для коней. У природі тварини не поїдають копитняк, отруєння бувають випадковими. | ||
| + | |||
| + | Копитняк можна розводити в садах і парках як декоративну рослину, особливо в затінених місцях, де не можуть зростати інші рослини. | ||
| + | |||
| + | Заготовляють листки навесні та на початку літа, зриваючи їх з черешками або зрізуючи ножами чи серпами і складають у кошики. Сировину переробляють у день збирання. Кореневища викопують восени, промивають у холодній воді і сушать у затінку або в сушарках при температурі 50° С. Зберігають у коробках у сухому, прохолодному місці. | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C Копитень]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%86%D0%B5 Копитце]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA Копиток]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82 Копит]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 23:32, 6 листопада 2021
Копитки́, -ків, м. мн. = Копитень.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Копитки́, -ків, м. мн. = Копитень. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Копитняк європейський, копитняк звичайний (Asarum europaeum L.; народні назви — волосняк, підгорішник, підкопитник тощо) — рослина родини хвилівникових — Aristolochiaceae. Назва рослини — «копитник», напевно, походить від схожості листків із формою кінського копита.
Ефірна олія, в якій міститься евгенол, використовується в зуболікувальній практиці, а також у парфумерії. Отруйні всі органи рослини, особливо кореневище й корені, в яких містяться отруйні речовини азарон, діазарон та інші. Особливо токсичний копитняк для коней. У природі тварини не поїдають копитняк, отруєння бувають випадковими.
Копитняк можна розводити в садах і парках як декоративну рослину, особливо в затінених місцях, де не можуть зростати інші рослини.
Заготовляють листки навесні та на початку літа, зриваючи їх з черешками або зрізуючи ножами чи серпами і складають у кошики. Сировину переробляють у день збирання. Кореневища викопують восени, промивають у холодній воді і сушать у затінку або в сушарках при температурі 50° С. Зберігають у коробках у сухому, прохолодному місці.
