Цап

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цап, -па, м. 1) Козелъ. Ном. № 13428. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. Ном. № 959. 2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи. 3) Ца́па стати. Стать на дыбы. Ном. № 3393. Ум. Цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. Ув. Цап’юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. Грин. ІІІ. 553.

Див. також: Цапеня

Сучасні словники

1)

1. самець кози

2. самець дикої кози, сарни; козел

3. перен., ірон. про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом; про бородатого або старого чоловіка.

(Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.)

2) цап; самець свійської кози; здавна мав обрядове значення у святкових забавах (див. ще коза 4); у свідомості народу пов’язується з чортом, якого зображували схожим на козла; козла тримали в стайні, щоб домовик ним їздив і не заїжджував коней; впертість козла-цапа породила вислівставати цапки; маловартісність козла пере¬дає вислів пропав ні за цапову душу, тобто «марно пропав»; символізує також глупоту; разом з тим у на¬родній загадці цап — символ міся¬ця: «Цап, цап по полю басує, з ца¬пенятами гарцює, поки буде гарцювати, поки вовк буде спати» (місяць і зірки доти будуть на небі, доки не зійде сонце). З козла ні шерсті, ні молока (приказка); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ган¬на Барвінок);Витріщив очі, як козел на нові ворота (М. Номис);

3) різновид гри в доміно, карти;

4) водити козла — народна обрядо¬ва гра (на Масницю) з піснями про козла;

5) тільки козли — крокви у гуцульських хатах.

(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 298.)

Цікаво знати

Офі́рний цап, козе́л відпу́щення, цап відбувайло — у юдаїзміособлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхіввсього єврейського народу, відпускали в пустелю в свято Йом-Кіпур.Ритуал, який існував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано в книзі Ваікра (Старому Заповіті (Левіт, 16)). У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок.

Частина мовознавців вважає, що український варіант «козел відпущення» є калькою російського «козёл отпущения», тому рекомендує інші варіанти перекладу: офірний цап (від «офіра» — жертва), цап-відбувайло.

(Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — С. 438.)

Словозміна:

Відмінок Однина Множина
Називний цап цапи
Родовий цапа цапів
Давальний цапові, цапу цапам
Знахідний цапа цапів
Орудний цапом цапами
Місцевий на/у цапі, ціпові на / у цапах
Кличний цапе цапи

Ілюстрації

Цап.jpg Цап1.jpg Цап3.jpg