Цапеня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Цапеня, тка, м.

1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапеня слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553.

2) Волъ такой же, какъ и орел (См.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45.

3) = Обіручний столець. Вх. Лем. 441. См. Обіручний.


Сучасні словники

Публічний електронний словник української мови

ЦАПЕНЯ, тка́, ч. Зменш.-пестл. до цап. Та й засіяв лан цапок Для цапихи і діток (Стельмах, Колосок.., 1959, 43); // Козеня-самець. З одного берега йде до річки біле цапеня, а з другого берега підходить чорне цапеня (Коцюб., І, 1955, 468)


Український тлумачний словник

Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ном., заг. № 30. Ум. Цапенятко, цапеняточко.

Див. також:Цап

Словник лемківської говірки

ЦАПЕНЯ, яти, сер. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262). [Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180].

Словозміна:

Відмінок Однина Множина
Називний цапеня цапенята
Родовий цапеняти цапенят
Давальний цапеняті цапенятам
Знахідний цапеня цапенят
Орудний цапеням цапенятами
Місцевий на/у цапеняті на / у цапенятах
Кличний цапеня цапенята

Ілюстрації

Цап2.jpg Цапеня3.jpg

Медіа

Посилання

http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10138/%D1%86%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F

http://orfograf_ukr.academic.ru/188772/%D1%86%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F